Звонила мама дочке дорогой...- Хочу я дочь, поговорить с тобой. Услышать голос я хочу родной, Давно я дочь не виделась с тобой.
Оспівана козакамиРідна Україна,Омріяна ворогами,Не здійсненна мрія.Не зуміли подолатиХазари закляті,Не ставала на коліна-
Шумлять гаї на Україні,Співає молодість в гаях,А я лечу до Батьківщини,Через моря, неначе птах.Діброви в нас шумлять могутні,
Так красиво летят журавли,Из далёкого дальнего края.Они гнезда свивают свои,Размножается парами стая.Журавлиная стая летит,
Зимним вечером в ресторанчике,Зажигала я не одна.Пили виски, пили шампанское,Вдруг любимый ушёл навсегда.
Лебединая верность известна всем,Знают люди про эту любовь.Иногда ошибаются парни все,И идут на свиданье с другой.
Заграй мені, скрипалю, заграй,Щоб душа моя наповнилась натхненням.Приїхав в Україну - рідний край,Заграй мені, сопілко, заграй.
Світить місяць над горами,Світить, ясно сяє.А гуцул жене отару,На сопілці грає.Він заграє, заспіває,Пісню про страждання,
Яка вона ніч українська?Побачити можна в селі,А зорі на небі так сяють,Немовби все це уві сні.Пісні там співають дівчата,
Постой осень, не уходи лето,Подари ещё немножечко тепла.Подари мне, лето, море позитиваЯ же в тебя лето сильно влюблена.
Много в жизни дорог, выбрать нужно одну,Много в жизни тревог, помолюсь ко Христу.Помоги мне, Господь, крест тяжёлый нести,
Люблю поля, леса, люблю и реки,Люблю природу - матушку красу.Пойдём в поход с ребятами в горы,Я птицей вольной от счастья полечу.
Пошли Боже всім сиротамЩасливої долі,Щоб всі біднії сиротиНе були в неволі.Хто образить сиротину,Нещасну дитину,
У камня, у моря сидела, Девушка с русой косой. Песни красивые пела, Пела она про любовь. Тихо подходит мальчишка, Парень совсем молодой.
Как-то ранней весной пел в саду соловей,И душа расцветала от счастья.Пой, соловушка, пой, про любовь веселей,Пусть уйдут от меня все несчастья.
Розцвіла черешня в маминім саду,Заплітає в косу донька стрічечку.Мамо, моя люба, голубко моя,Моє серце б′ється аж душа співа.
Чудова Україна й дуже мила,Щирішої немає на землі.Сорочку мама доні вишивала,І говорила їй слова такі:" Вдягай частіше доню вишиванку,
Пойду я на берег босыми ногами, Где травы пахучие, сильный туман. Росою умоюсь и сильно заплачу,
Яка краса - тече ріка,Ріка моєї долі.Дивує всіх природа нас,Живімо всі в любові.
Журавлі курличуть в синім небі,Та ключем на південь всі летять.Десь зів′є гніздечко журавлиха - мати,Для своїх маленьких журавлят.