Ой, на…, ой, на горе та(й) жинцы жнут,Хор: Ой, на…, ой, на горе та(й) жинцы жнут,А по пiд горою, яром долыною,Казаки йдут.
Вишивала вишиванку аж до самого світанку І не їла і не спала вишивалаНо як тільки сонце зійдеВдень до мене милий прийде
Кулі слова, як на війні. В серце на віліт сказані. Обирай що робити нищити чи творити. Світ не цікавий тому хто. Любить дивитися крізь вікно.
Пошли Боже всім сиротамЩасливої долі,Щоб всі біднії сиротиНе були в неволі.Хто образить сиротину,Нещасну дитину,
Розцвіла черешня в маминім саду,Заплітає в косу донька стрічечку.Мамо, моя люба, голубко моя,Моє серце б′ється аж душа співа.
Чудова Україна й дуже мила,Щирішої немає на землі.Сорочку мама доні вишивала,І говорила їй слова такі:" Вдягай частіше доню вишиванку,
Яка краса - тече ріка,Ріка моєї долі.Дивує всіх природа нас,Живімо всі в любові.
Журавлі курличуть в синім небі,Та ключем на південь всі летять.Десь зів′є гніздечко журавлиха - мати,Для своїх маленьких журавлят.
Моя зіронька світить у небі,Мені зіронька світить вночі.Скільки зірок є у небі,Стільки ж людей на землі.
В Сквирі гарно печуть запашні та смачні короваї,На весілля ідуть молоді та закохані пари.Рідна Сквира моя, не забуду тебе я ніколи,
(Трохи приблизно)
Не знаю це...Не с тобою це...С волтане и зликае.Видуми душейЦе все у житя стараеИ куди бежит, воно бежит.
Цей білий сніг дику гору обліг. Навіть сліду тут нема. Безлюдне неначе царство, а царюю я сама. І завиває вітер, хуга в серці зла.
Кохання-це…
Кохання – це прекрасна казка,
Без краю казка без кінця,
Рiдна мати моя, ти ночей не доспала.I водила мене у поля край села,I в дорогу далеку ти мене на зорi проводжалаI рушник вишиваний на щастя дала.
Всі твої бажання здійсняться, знаю я.Силу сподівання маю я. Бажай.Ти своє кохання збережи, пронеси.Кохай.Загадай бажання, не сумуй, чекай.
Ой там на горі ой там на крутійОй там сиділа пара голубів…Вони сиділи парувалисяСизими крильми обнімалися…